Завдяки НАЕК "Енергоатом” та Госкорпорації "РОСАТОМ”, група дітей з Кузнецовська та інших міст супутників АЕС вирушили у захоплюючу та незабутню подорож на озеро Байкал до Іркутського обласного наметового табору «Содружество». З усієї України, а точніше з міст супутників АЕС набирались діти віком до 16 років, для того щоб потрапити в цей табір. Із Кузнецовська це були п’ятеро дітей: футболіст Музичук Олександр, борець Боруцький Назар, важкоатлет Лавренюк Сергій, та двоє туристів з ПК РАЕС та організації «Ольбери» Осійчук Михайло та Пришко Максим. З інших міст супутників АЕС вибирались також найталановитіші діти: співаки і художники. Напевне наш похід розпочався за місяць до виїзду з міста, а саме з готування сценок які ми показали на Байкалі, і за це хотілося б сказати окреме дякую керівництву палацу культури. 9 липня ми вирушили в подорож. Зранку всі зібрались біля ПК та поїхали на автобусі який нам виділила РАЕС до Києва. В Борисполі ми нарешті побачили всю групу з України, 22 дитини та 2 супроводжуючих. І ось ми в літаку який прямує в Москву в аеропорт «Шереметьево». Багато дітей вперше були в літаку і отримали море незабутніх вражень. В Москві ми були приблизно 2 години і згодом теж літаком вирушили до Іркутська. Цього разу ми летіли більше 5 годин. До речі в цьому літаку всім більш сподобалось, тому що вигляд з ілюмінатора був гарніший, адже висота та швидкість літака були набагато більшими ніж в попередньому і взагалі все було більш цікавішим. В Іркутському аеропорті нас зустрів Кузнєцов Андрій який супроводжував нас до табору. Ми їхали автобусом через місто Іркутськ, де Андрій провів нам захоплюючу екскурсію. І ось ми їдемо на автобусі до найцікавішого, найглибшого озера в світі, з неймовірною природою, захоплюючими пейзажами та ще якимось таким таємно захоплюючим відчуттям яке просто не можна передати словами. Поки ми їхали в автобусі всі здружились, адже ми представляли одну країну Україну. Ми зупинились біля озера для того щоб переправитись на поромі через Байкал. Коли ми пливли через озеро, то всі були приємно здивовані що вода була кришталево чиста і дехто навіть бачив рибу яка плавала на великій глибині, був цікавим той факт що навколо озера літало дуже багато чайок як на морі, природа була якоюсь особливо привабливою та заманливою. І ось ми на острові Ольхон, ширина острова сягає 20 км , а довжина всього острову 70 км. Ольхон з кожним днем все більше зачаровував нас своїми бухтами, безкрайніми степами, захоплюючою природою. Іще декілька годин дороги і ми нарешті прибули на місце призначення табір «Содружество». З першого дня перебування на Ольхоні до нас ставилися з повагою та дружелюбністю. В самому таборі було дуже цікаво адже головна тема табору, була пропаганда здорового способу життя та здорове покоління, що дуже добре підходило нам. Організатори табору старались організувати цікаве дозвілля дітей, а саме організувати різні конкурси, КВК та спортивні змагання. Ми виграли всі спортивні змагання, а в культурних змаганнях займали призові місця. Також дуже цікаво було стрибати з обриву який сягає висоти 5 поверхового будинку. А також ми спробували Бурятську кухню яка виявилась дуже цікавою та смачною. Жили ми в наметах, що було дуже цікавим для тих, хто раніше навіть не ночував в них, та для Ольберів це була звична справа. В таборі «Содружество» було 9 загонів, які постійно змагались між собою і в яких була дуже дружня атмосфера. В кожного загону була своя назва. Наша назва була «Файна Юкрайна». Ми завели дуже багато друзів, цікавих та корисних знайомств, залишили помітний та світлий слід про всю Україну. І вдень від’їзду нам геть не хотілось їхати додому – 12 днів пролетіли для нас як один. Хотілося б сказати дякую компанії НАЕК "Енергоатом” та Госкорпорації "РОСАТОМ” за те що, дала нам змогу побачити цей чудовий куточок світу. Нашій РАЕС за всю допомогу яку вони нам надали.
Учень 11-В класу Кузнецовської ЗОШ № 1 Пришко Максим
