Настала весна, ця чудова пора оживляє все навколо – і людей, і природу. Після холодної зими міська дитяча організація «Ольбери» вирішила організувати цікаву експедицію до Криму з 26.04.08 до 05.05.08.

Перед нами полягало досить важке завдання – ми об’єднали два традиційних походи: по печерним городам и по гірському Криму в один семиденний похід. За весь час походу школярі мали пройти близько 150 кілометрів, відвідати старі печерні міста та побачити багато красивих вершин, гарних водоспадів, гірських озер та річок. Кожен день ми повинні були проходити більш 20 кілометрів, та ночувати в нових місцях. Такий складний похід організувати досить важко, потрібно продумати все до найменших подробиць: визначити маршрут, закупити харчі та спорядження, підібрати підходящих хлопців - не кожен зможе пройти такий маршрут, потрібна хороша фізична підготовка, тому тренуватись стали заздалегідь – 2 місяці кожен ранок учасники експедиції бігали, присідали та підтягувалися на перекладині. В цей похід пішла половина новеньких – в основному учні 6-9 класів, тому для полегшення й економії часу ми використали перевірену тактику: приготування їжі відразу на двох газових горілках, використання одноразового посуду та їжі швидкого приготування, що містить багато калорій (пюре, мівін, киселів, супів, консерви та ін.). Кожен учасник мав свої обов’язки : завхоз по продуктам, завхоз по спорядженню, штурман, лікар, прапороносець, командир групи – кожен з них намагався впоратися зі своєю справою якнайкраще. Всіх учасників було поділено на дві групи, для кожної з них призначили досвідчених командирів Костючика Сергія и Семеннікова Андрія, які допомагали своїм групам під час походу де словом, а де ділом, навчали поведінці в таборі та похідного життя. В Сімферополі ми зарегіструвались в контрольно - рятувальній службі, де подивившись на вік учасників, нам сказали, що такий складний маршрут нам за цей час не пройти…

Похід почався з міста Бахчисарай, звідки наша група з 12 чоловік вирушила в гори. Через три години руху ми вийшли на старовинне печерне місто Чуфу – Кале, де хлопці побачили як жили стародавні мешканці. Потом йшли довго по горах, тому до кінцевої зупинки – с. Баштанівка прийшли о 23:00, де нас уже чекали наші друзі – студенти із Києва - Ципан Ігор та Антоневич Ярослав, що подорожують з «Ольберами» в багатьох походах. Зустрівшись з друзями ми розбили табір і смачно поїли.

Прокинувшись ранком ми побачили, що погода гарна, співали птахи. Поївши, зібрали табір та вирушили в дорогу. В цей день ми повинні були зустрітись з Білгород – Дністровськими скаутами з клубу «Вершина», з якими ми зустрічалися в минулому році у таборі «Черне море» під Лебедівкою. Поблизу с. Куйбишево ми зустрілись з скаутами і далі пішли разом. Наша група збільшилась у 2 рази, тому йти було веселіше. Йшов третій день Пасхи, тому ми зайшли в православний печерний монастир Челтер-Коба, де зустрілись с монахами, дізнались, як вони живуть, відвідали храм, поставили свічки. Ввечері ми організували табір біля озера у с. Залісне, поближче познайомившись з своїми новими супутниками у туристичного багаття, ми пішли в намети, де втомлені швидко заснули. Ранком ми прокинулись під брязкіт тарілок – чергові варили святковій сніданок – у нас був іменинник – лікар Гавран Богдан. Ми щиро поздоровили Богдана і подарували йому альпіністскій карабін, ми радіємо, що цей подарунок буде талісманом для нього у наступних подорожах. Смачно поївши за святковим столом ми пішли на прогулянку до старовинного міста Мангуп, розташованого на горі, з якої було видно місто Севастополь і море, побачили круті скелі та мури старовинного замку, побували в печерних домівках воїнів, сфотографувались на краю урвища в Дірявому Мисі, побачили старовинне кладовище, де були захороненні воїни та міська знать. Прийшовши з прогулянки ми вирушили далі - йшли строго по карті, за маршрутом, але під кінець дня трішки з нього збились і намотали декілька лишніх кілометрів. Намети поставили біля водосховища оточеного красивими горами. Ранком четвертого дня було дуже тепло – ми покупались та вирушили дали у гори. День як завжди був насичений цікавими подіями: піднялися вище в гори, прийшли до Великого каньйону Криму, де милувались витворами кримської природи крутими скелями, голубими озерами, скупались в Ванні Молодості, де температура води була +5 градусів, тому вилізши з такої води швидко молодієш! Після купання почали підніматися вгору, на вершині знайшли галявину для табору , тому в темноті швидко наносили дров , розпалили багаття , наварили їсти та заснули в теплих спальниках. Прокинувшись ранком чергова група наварила їсти, та не гаючи часу вирушили далі по карті. Йшли дуже крутим підйомом на Ай – Петринську яйлу, далі пішли по хребту. Через декілька години знайшли місце на кордоні Ай- Петрі для табору, не втрачаючи часу ми вирушили на вершину Ай- Петрі (висота 1234 м). На вершині було дуже красиво, відкривався захоплюючий вид Ялту та хмари над морем. Ніч була холодна - проснувшись ранком ми знайшли воду в котелках замерзлою. Перед нами стояв важкий день. Нам потрібно було спуститись до моря. Через декілька годин ми опинились під найбільшим водоспадом країни Учан – Су, вода падає з висоті більш 100 м, але який в цей час був не дуже повноводний. Після водоспаду ми пішли на Поляну казок, де поринули в дитячі спогади, сфотографувались з персонажами із дитячих казок. Потім спустились до Ялти, погуляли по місту і набережній, сіли на тролейбус та доїхали до Перевального, де в урочище Су – Учхан проходив скаутський джемборі. Ми дуже поспішали в цей мальовничий куточок Криму, навіть швидше пройшли Маршрут для того, щоб зустрітися с нашими друзями скаутами з Запоріжжя і Гурзуфскім загином «Овод». На Су – Учхан ми приїхали пізно вечором, нас там уже ждали, комендант вказав місце для табору, установив наметі ми швидко заснули. Ранком огородили табір, повісили прапора, наносили дров, зварили їжу та пішли шикуватись на лінійку. На скаутське джемборі приїхало більше 50-ти груп, з більшістю з них мі вже зустрічались в попередні роки («Ольбери» брали участь в джемборі Су-Учхан з 2001 року і не раз вигравали в різних змаганнях). В єнот день ми пішли на водоспад Су – Учхан, на скелі, відвідали Червону Печеру. Після печер ми полазили з мотузками по вертикальних скелях, приймали участь в навчальних заняттях по скаутизму и в різних іграх: грали в «тропу інтелектуалів» - гру де треба було розшифрурувати текст, розгадували загадки, виконувати завдання, шукати за допомогою компасу контрольні пункти, а ввечері ми прийняли участь в нічній грі, в котрій без ліхтариків необхідно було найти «хранителів ночі» у котрих забрати фігурки мавп - за кожну давались бали, під час гри мі облазили всі кущі Су – Учхану. Тому втомлені таким насиченим днем ми заснули в палатках. Ранком ми зібрали табір та попрощавшись и сфотографувались з друзями вирушили до дому.

Похід був дійсно напруженим та екстремальним, в туризмі людину найкраще можна оцінити краще ніж вдома , тому кожен з учасників походу показав себе таким, яким він є: мужніми, сміливими, міцними – такі риси знайшлись у кожного хлопця. Цей похід багато чого дав дітям – вони навчились жити серед природи, варити їсти, ставити намети, помочать один одному, розуміти один одного без слів. Вони також перевірили себе в екстремальних ситуаціях в тумані, дощі, холоді, ставили табір та варили їсти для своїх товаришів не дивлячись на сильну втому. Діти побачили багато нових вершин, красивих видів, я отримав незабутні враження і відчуття та з нетерпінням чекаю нового походу. Також хотілося б похвалити найменших учасників походу які не дивлячись на свій малий вік пройшли цей похід – це Гавран Богдан, Кузін Михайло, Колпаков Михайло.

Цей поход був тренуванням для більш складного походу по Карпатам, цього літа ми здійснимо похід по всіх двухтисячниках Карпат, відвідаємо географічний центр Європи, дослідимо район Горган.

За цей похід «Ольбери» дякують міськвиконком та міських депутатів які підтримали туристичні програми цього року і хлопці чекають ще багато нових вершин і несходжених стежок.