25.04.2018, 15:57
Меню сайту
Міні-чат
Для того щоб побачити міні-чат увійдіть на сайт під своїм зареєстрованим іменем, або зареєструйтеся!

Наше опитування
Якою мовою ви хочете бачити цей сайт?
Всього відповідей: 244
Головна » 2018 » СІчень » 23 » Польська гора 2018
Польська гора 2018
10:44

 

"Польська гора 2018"

Мій перший похід з ГО «Ольбери». В суботу зранку 11 дітей та двоє досвідчених туристів, старійшини організації Олександр Бутеєць та Максим П'ятенко вирушили приміським потягом до станції «Польська гора». Це було місце старту нашого маршруту. Далі група вирушила пішки лісом. Цей відрізок дороги у кілька кілометрів туристів веселив своїми численними падіннями на слизькій дорозі наш найменший турист – Родіон.

У селі група відвідала кладовище, на якому були захороненні польські солдати, що загинули в Першій Світовій Війні. Дивовижно було бачити, як доглянуті ці могили – декілька разів на рік сюди приїжджають поляки для того, щоб вшанувати свою історію.

Привал, місце зупинки було спостережна вишка за пожежами, ми перекусили, і бажаючі піднялись на висоту, щоб насолодитися оглядом місцевого краєвиду. Після привалу ми вирушили в сторону села Костюхнівка до місця де влітку розташовуються табором польські скаути – «Харцери». Біля табору було ще одне поховання польських легіонерів. У таборі в нас був «великий» привал, дівчата (Власова Марія, Котельникова Вероніка і Валівоць Наталія) накривали стіл із сух. пайків туристів. В цей самий час хлопці розділилися на дві групи: ті хто буде збирати дрова і ті, хто буде їх ламати та розпалювати ці сирі дрова і варити чай… Невдовзі хлопці, які зібрали дрова, і дівчата почали будувати снігові фортеці. Нам в цьому допоміг Олег Шинкаренко, якій будував фортецю у висоту. Закинувши в закипівшу воду з розтопленого снігу пакетики чаю, до веселої гри приєдналася решта учасників походу… І тоді почалася снігова війна. Під кінець гри хлопці почали нападати на фортеці, падаючи на стіни. Втомлені бійці сіли за стіл їсти і пити гарячий чай. Обід супроводжувався веселими жартами та розмовами.

Наступним пунктом маршруту був музей центр Польсько-Українського діалогу у с. Костюхнівка. У музеї були зразки польської військової форми, озброєння початку ХХ ст., фотографії, портрети, медалі і документи тих часів та інші історичні артефакти. Ми зробили багато цікавих фотографій і занурилися в атмосферу того часу.

Після музею наш шлях лежав до Польської гори. У підніжжя гори діти поскидали рюкзаки і на випередки карапкалися на гору, перший дістався вершини – Федінчік Ілля. З гори юні туристи з’їхали хто як може.

Повеселившись на горі, ми продовжили свій шлях в сторону рідного міста. Він лежав через заливні поля, подолати які довелося по снігу і льоду. Як можна було нам обійтися без пригоди? Подолавши половину поля, ми зробили привал, на якому всі шукали воду, але не знайшлося… Коли вже всі зневірилися, Ігнатенко Валентин знайшов в себе пляшку води і ще пляшку холодного чаю. Знесиленні і переповненні радістю, ми дружньо випили все до останньої краплі. По дорозі було зроблено дуже багато цікавих фотографій на пам'ять про цей похід. Свій шлях довжиною в 21.5 км ми закінчили на пішохідному мосту через р. Стир.


   
Учасниця походу
    Вероніка Котельникова

 

Переглядів: 116 | Додав: AlexS
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу

Календар новин
«  СІчень 2018  »
ПнВтСрЧтПтНдНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього 2
Гостей 1
Користувачів 1
Kep
Copyright MyCorp © 2018