Влітку багато дітей з нашого міста їдуть у села до своїх бабусь і дідусів або ж вирушають відпочивати на море, влітку в місті закриваються гуртки та секції... А організація «Ольбери» продовжує свою діяльність - діти ходять в походи, влаштовують змагання, проводять учбові зайняття… Про один із таких походів я хочу розповісти.

З 26 по 29 червня 20 хлопців і дівчат із організації «Ольбери» поїхали на Біле Озеро – перлину Полісся. Діставались туди двома групами – перша, до складу якої входили старші хлопці, вирушила раніше першим автобусом. Їхнім завданням було зайняти місце на пагорбі, прибрати сміття навколо і приготування табору (установка наметів, заготівля дров, приготування їжі и т.д.) до прибуття другої групи, до складу якої входили молодші учасники походу. По прибутті другої групи все було приготовано і ми всі поїли та дружно пішли купатись в озері. До вечора ніхто не виходив з теплої води. І тільки голод змусив нас прийти в табір. Після вечері, коли стемніло, вирішили пограти в «границю» - одну з багатьох скаутських ігор, після котрої пізно вночі втомившись полягали спати. Вранці чергові приготували сніданок і розбудили весь табір. До води нікого не пустили - необхідно було попрацювати в таборі: назбирати дров, розпилити їх і покласти біля багаття, встановити навколо табору смугу перешкод для змагань: паралельні мотузки, метелик, вертикальну і горизонтальну павутинки та інше, щоб кожен міг потренуватись на трасі. Через деякий час виконавши всю роботу дітвора кинулась купатись в озері, а старші хлопці ще трохи посиділи перед багаттям граючи на гітарі й співаючи пісні (до нас в табір завітав міський бард Шинкаренко Олег, котрий виконував багато своїх пісень). Згодом і вони пішли купатись. Коли чергові приготували обід, то покликали всіх їсти. Після обіду небо затягнули тяжкі хмари і розпочалася сильна гроза. Неподалік від нашого табору вітер повалив велику березу, а дощ був такий сильний, що затопив всі інші табори в низинах. Більшість одразу сховалась в гірські намети, які були пристосовані до таких злив. Через деякий час дощ вщух. Ввечері наговорившись і наспівавшись усі лягли спати. З ранку наступного дня – 28 червня – всі привітали з народженням юриста організації – Бевзюка Леоніда і стали готуватись до святкового обіду. В цей день наша країна святкувала День молоді и День Конституції. Після сніданку були організовані змагання з спортивного орієнтування: таблички с номерами (контрольні пункті) намалював президент організації Семенніков Андрій і заховав Федіна Сергій. Сергій їх дуже добре заховав – деякі він поклав у нори и під коріння, підвісив на деревах над річкою , заховав на болоті так, що учасникам змагань доводилось в пошуках КП по пояс заходити в воду. Серед старших переможцем виявився Костючик Сергій, а серед молодших – Бенько Дмитро. Під час змагань дівчата напекли млинців і залили їх згущеним молоком, а іменинник зробив сюрприз - купив всім морозива, цукерок і печива і всі прийнялись за святковий обід. До вечора усі відпочивали – хто купався, хто загоряв, дехто катався на катамарані. Ввечері було влаштовано святковий салют на честь іменинника і державних свят! Хоча було вже пізно, але ніхто не хотів йти спати – адже біля багаття грали на гітарі й співали пісень. Хоч усі пізно лягли спати але вставати всеодно потрібно рано, тому прокинувшись всі поснідали (чергові вже приготували їжу). Трохи згодом було влаштовано змагання з туристичної смуги перешкод, де переможцем серед старших був Семенніков Андрій., а серед молодших Гавриков Герман, головним суддею змагань був Бевзюк Леонід... По закінченню змагань всі склали рюкзаки, згорнули табір і пішли чекати автобуса, а шість чоловік лишились ще на один день. В цьому поході старші передавали свій досвід молодшим, які навчились запалювати багаття, рубати і пиляти дрова, мити посуд, приготувати їжу на багатті, але найголовніше є те, що всі краще пізнали один одного, навчились розуміти товаришів, більше дізнались про Природу рідного краю, навчились разом долати труднощі .