З приходом весни все частіше городяни йдуть у вихідні відпочити до лісу чи річки. Після такого «відпочинку» виростають гори сміття. Люди не розуміють якої шкоди вони завдають природі, не прибираючи після себе. Вони не хочуть розуміти, що вони також є частинкою природи. І, завдаючи шкоди навколишньому середовищу, вони шкодять собі.

 Допомогти рідній природі вирішили ми – організація «Ольбери». Двадцять четвертого та тридцять першого травня були організовані екологічні походи. Перед нами було поставлене завдання - провести тренування до майбутніх змагань і прибрати територію поблизу РАЕС.

Вранці, прийшло більш ніж двадцять Ольберів і пішли до запланованого місця. Нас зустрічав ранковий ліс. Промінці сонця торкалися верхівок беріз та сосен. Ми милувалися красою лісу та чарівним співом птахів і тільки купи сміття псували весь вид . Всі учасники походу приступили до збирання сміття. Всім хотілося якнайшвидше очистити ліс. Було страшно дивитися, скільки мішків зі сміттям ми зібрали за 2 години. Найбільше за всіх зібрали Пришко Максим, Нікітчук Владислав, Омелюк Максим, Гавриков Герман, Панченко Владислав, та інші…

 Після гарно виконаної роботи - заслужений обід та розваги. Дехто вперше із дітей вчився пекти у вогнищі картоплю. Тепер вони зможуть приготувати її для своїх рідних, коли будуть з ними відпочивати на природі. Далі учасники походу змагалися у спритності і винахідливості - грали у ігри: «Вовки та мисливці», «Кордон», біли організовані змагання зі стрільба з пневматичної гвинтівки та ін. Учасники гри «Мисливці та вовки» розділилися на «собак» і «мисливців» та «вовків». «Мисливці» та «собаки» намагалися якнайшвидше упіймати «вовків» яки ховались в лісі і намагались втекти, бути якнайдовше не спійманими. У цій грі найспритнішими були Гавриков Герман, Нікітчук Влад, Пришко Максим та Конюший Валерій.

В у посадці за ЮТЕМом були організовані справжні змагання: натягнуті траси із мотузок, влаштовані етапи туристичної естафети: стрільба по мішенях, «павутинка», паралельні мотузки, переправа, перила, колода, «метелик» та ін.. Ольбери, які вперше вирушили у похід, вчилися ходити по натягнутім мотузкам («павутинці» та по «метелику»). Всі «новачки» вчилися спритності та витривалості. Перед змаганнями ольбери влаштували прибирання навколишньої території і теж майже 2 години збирали сміття, яким заповнили велику яму .

Найбільше всім сподобалась стрільба з гвинтівок. «Ольбери» змагалися у влучності. Найкращі результати були у Білецького Бориса, Ткачука Олександра. Мої результати також були хорошими. В перервах між етапами всі дружно грали в футбол і волейбол.

Ввечері, повертаючись з походу, ми ділилися своїми враженнями. Учасники походу були задоволені тим, що змогли допомогти рідній Природі, що стали спритнішими та сильнішими. І всі ми прийшли до одного висновку - потрібно нарешті зрозуміти, що людина - це частинка великої Матері - природи, яку не слід підкорювати, а треба жити з нею в гармонії, любити і берегти рідну землю, дбати про її благополуччя.