9 травня – це свято Перемоги Радянської країни над Німецькими військами. Весь світ святкує це свято. Члени туристичного гуртка ПК РАЕС та дитяча організація «Ольбери» вирішили відсвяткувати це свято по-своєму - піти у похід по партизанським місцям Великої Вітчизняної Війни по Волинській і Рівненській областях. У цей похід пішли 33 чоловіка разом з керівником туристичного гуртка ПК РАЕС та міської дитячої організації «Ольбери» Ковальцем Сергієм Васильовичем. Всі учасники поділились на 2 групи: група розвідників та головна група. Найскладніший і найнебезпечніший шлях був у групи розвідників, яка складалась з 10 чоловік віком від 11 до 16 років. Вони мали за дві доби пройти 50 км лісними дорогами і відвідати меморіали на місці стоянки партизанського з’єднання А. П. Бринського (недалеко від с. Карасин), та багато інших місць. оловна група повинна була організувати табір в Партизанському лісі (в 7 км від с. Городок), і ранком 9 травня, залишивши кількох чергових у таборі прийти в с. Лобна (під час війни - столиця партизанського краю, її ще називали Лісоград), де знаходилась головна база з’єднання Федорова. Оскільки всі учасники повинні були діяти 3 групами, деталі походу були продумані до дрібниць, навіть придбали мазі від комарів і мошок, і навіть вирішили для зв’язку використовувати радіостанції! Похід почався з с. Городок (за Білим Озером), звідки необхідно було йти пішки. Перший день походу 8 травня був нелегким: основна група пройшла 8 кілометрів і доставила на місце табору продукти харчування і туристичне спорядження, і вже в темноті організувала табір (установила намети, заготувала дрова). Друга група пройшла 20 км до меморіалу і теж в 1 ночі установила табір. Самий напружений день був 9 травня. Рано вранці із основного табору вийшла група із 20 чоловік, котра встигла прийти на мітинг. Після котрого відбувся концерт в с. Лобна. На концерті було поздоровлення ветеранів, кумедні сценки, музика, пісні, танці та інші розваги. Після концерту нас добре зустріли директор місцевої школі і учитель історії, які завели нас в музей Партизанської Слави, а потім запросили в школу, де нас спитали про походи і навіть запропонували в наступному році пройти разом по партизанським місцям. Коли закінчилось свято група пішла у табір, де стали грати у футбол та волейбол. Група розвідників 9 травня до 11 годин чекала ветеранів на меморіалі партизанської слави, котрих в цей день раніше привозили на меморіал, але так і не дождавшись пішла до основної бази, до якої треба було пройти ще 30 км. Ми спокійно йшли свій шлях, аж у нас на дорозі з’явилися болота. Група старалася їх оминати, але до кінця не змогла цього зробити. Ми йшли по коліна у холодній воді і мріяли як найшвидше дійти до табору. Наша мрія збулася, ми виснажені, голодні і мокрі дійшли до основного табору, де на нас чекала святкова вечеря і де всі поділились враженнями цього дня. Поївши та переодягнувшись в сухі речі у нас залишилися ще сили, пограти у скаутські ігри після чого ми лягли спати. Наступний день у нас був для відпочинку і розваг. Ми бігали, грали і весело проводили час, поки не прийшов час збиратися додому. Ми зібрали табір і вирушили до автобуса яким і дісталися до Кузнецовська. Так закінчився, це один похід, під час якого хлопці познайомились з історією, пройшли десятки кілометрів лісних доріг, познайомились з природою рідного краю, навчились готувати їжу на багатті, ставити намети і самостійно жити далеко від міської цивілізації. Хочеться відмітити наймолодших учасників походу – Цюсьмака Артура і Осейчука Михайла, котрі мужньо витримали всі випробування. Від імені учасників хочу подякувати адміністрації РАЕС за виділений нам автобус, та міськвиконком за фінансову підтримку.